• Главная
  • Новости
  • Форум неврологов
  • Образование
  • Специалисту
  • Пациенту
  • Где лечится
  • Вопрос неврологу

  • Опрос на сайте
    Насколько актуальная управляемая краниогипотермия при инсульте?
    Актуальна, при наличии аппарата для управляемой краниогипотермии
    Актуальна, мы ее уже используем
    Без нее справляемся и справляться будем
    Я не знаю, что это такое

    Видео
    АВТОРИЗАЦИЯ НА САЙТЕИспользуйте свой логин и пароль
    Неврологический портал » Заболевания периферической нервной системы » Радикулиты » Нейрофізіологічні особливості діагностики та лікування периферичних проксимальних мото-сенсорних невропатій

    Нейрофізіологічні особливості діагностики та лікування периферичних проксимальних мото-сенсорних невропатій

    Заболевания периферической нервной системы » Радикулиты

    Біль у нижньому відділі спини (БНС), згідно з даними експертів ВОЗ у розвинутих країнах, подібний до пандемії і є важливою медичною та соціально - економічною проблемою, тому вивчення болю в спині починаючи з 2000 р. включено в число пріоритетних досліджень. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених цій проблемі, велика кількість питань етіопатогенезу та оптимального лікування БНС потребує чіткого обґрунтування, що підкреслює актуальність даної проблеми. Больовий синдром виникає з ряду причин, однією з яких є ураження сенсорних та моторних волокон периферичної нервової системи, як вертеброгенного походження так і внаслідок інших факторів, таких як діабет, інтоксикації, спадковість, інфекції, віруси, нейроревматизм, васкуліти. 

    Найбільш частою причинами периферичної невропатії, за виключенням діабетичної, являються люмбаго, люмбоішіалгія, компресійні синдроми у вигляді периферичних невропатій. З морфологічної точки зору має місце сегментарна демієлінізація, як при запальних невропатіях та ураженнях корінців. Розпад мієлінових оболонок приводить до зниження швидкості проведення імпульсу по моторному та сенсорному волокну нерва та втрати його функціональних здатностей. Ці процеси зворотні, оскільки шванівські клітини здатні регенерувати. За ходом регенерації відбувається процес ремієлінізації, який потребує підвищеного біосинтезу мієлінових субстанцій. Перед лікарем постає проблема втрати працездатності хворими при вертеброгенних периферичних невропатіях. У лікувальній тактиці в особливості при люмбоішиалгіях надають перевагу застосуванню нестероїдних протизапальних середників (НПВС) в гострому періоді.

    Метою нашого дослідження стало вивчення переваг ефективності та безпечності застосування в лікуванні ТЕКСАМЕН (теноксикам) фірми ASFARMA  в дозі 20 мг (ампульна форма) на протязі 10 днів у  25 хворих віком 52±2,05 р. (чоловіки 84%)  з люмбоішиалгіями з ураженням малого гомілкового нерва (мото-сенсорна проксимальна невропатія, сегментарна мієлінопатія). Група порівняння - 22 хворих віком 48±1,4 р., (чоловіки 86,3%), з проксимальними моторними невропатіями,  з застосуванням диклофенаку на протязі 10 днів.

    Методи дослідження. У дослідженні використовувалася стимуляційна електронейроміографія (ЕНМГ), прилад, виробництво Росія, фірма – «Нейрософт», (Нейро-МВП) чотириканальний, професійна версія. (Стандартизована методика Ніколаева С.Г., 2003 р.).

    Результати дослідження.

    В результаті проведення обстеження методом стимуляційної ЕНМГ, з використанням параметрів, швидкості проведення по моторному волокну, тахеодисперсії, резидуальної латентності, та блоків виявлені зміни наведені у таблиці №1.

    Таблиця №1

    Нейрофізіологічні параметри у хворих з периферичною проксимальною мото-сенсорною невропатією вертеброгенного характеру, обстежених методом стимуляційної ЕНМГ

    Показники ЕНМГ

    Хворі (основна група)

    N=25

    Група порівняння

    N=22

     

     

    Продовження  таблиці №1

     

    Показники ЕНМГ

    до лікування з залученням тексамену

    Після лікування

    до лікування

    Після лікування

    ШПМ (швидкість проведення по моторному волокну) (норма 55±0,3 м\с)

    n.tibialis 28,3±0,9

     р≤0,05

    n.tibialis

    48,9±0,1

    р≥0,05

    n.tibialis

    27,3±0,97

    р≤0,05

    n.tibialis

    36,2±1,2

    р≥0,05

    Тахеодисперсія (норма до 6±0,8)

    29±2,3

     р≤0,05

    5,9±0,7

    р≥0,05

    23±0,9 р≤0,05

    16,9±1,2

    р≥0,05

    Резидуальна латентність норма

    1,5± 0,9 мс

    4,9±0,9

    р≤0,05

     

    2,02±0,89,

    р≥0,05

    5,6±0,78

    р≤0,05

     

    3,98±0,45

    р≥0,05

    Наявність блоків (в нормі до 12% блоків)

    Понад 89%

     

    Понад 10%

    Понад 67%

    Понад 23%

         Примітка:    вірогідність  р≤0,05; р≤0,05

     

    Враховуючи дані приведені у таблиці №1 ми прийшли до висновку, що до лікування у основної групи хворих виявляються блоки понад 89%, та наростання тахедисперсії 29±2,3 (норма до 6±0,8), зниження швидкості по моторному волокну (ШПМ) на рівні n.tibialis 28,3±0,9м\с, р≤0,05,  резидуальна латентність 4,9±0,9 мс, (норма 1,5± 0,9) р≤0,05. Після курсу лікування ТЕКСАМЕНОМ швидкість проведення 48,9±0,1м\с  (норма 55±0,3м\с) р≥0,05, резидуальна латентність (2,98±0,89, р≥0,05), знижуються  блоки до 10%, з нормалізацією показника тахеодисперсії до 5,9±0,7. Як видно з приведених даних показники групи порівняння не досягають вірогідності.

     

    Висновки.

    Таким чином, застосування ТЕКСАМЕНУ у хворих з периферичними мото-сенсорними проксимальними невропатіями  вірогідно позитивно впливає на перебіг захворювання, з відсутністю побічної дії та швидкістю досягнення терапевтичного ефекту впливає на швидке відновлення працездатності. Порівнюючи ефективність і безпечність даного препарату, та відсутність побічних ефектів рекомендовано застосовувати Тексамен в гострий період в ампельній формі, з переведенням хворого на таблетовану форму. Підкреслено важливість досягнення терапевтичного ефекту завдяки тексамену у хворих, який вірогідно підтверджений даними стимуляційної електронейроміографії, дозволяє виявляти його перевагу у порівнянні з іншими середниками.

    Джерела літератури:

    1. Гнездицкий В.В. Вызванные потенциалы мозга в клиической практике – Москва «Медпресс-информ». – 2003. – 245 с.
    2. Каманцев В.Н. Методические основы клинической электромиографии. Руководство для врачей: Санкт-Петербург, 2006. – 340 с.
    3.  Корсак А. В.Регенерація периферійного нерва за умов застосування омега-3-поліненасичених жирних кислот \\  Науковий світ. -  №4 квітень, -  2008 р. – С. 34-37.
    4. Крупаткин А.И. Клиническая нейрофизиология конечностей. – М.: Науч. Мир. 2003 .  – 327 с.
    5. Николаев С.Г. Практикум по клинической электромиографии – Иваново: Иван. Гос. Мед. Академия, - 2003 – 264 с.
    6. Попелянский Я.Ю. Болезни периферической нервной системы. – Медицина, 1989. – 463 с.

    просмотров:1897
    Поделится:
    Ваше Имя:
    Ваш E-Mail:
    Введите код: