• Главная
  • Новости
  • Форум неврологов
  • Образование
  • Специалисту
  • Пациенту
  • Где лечится
  • Вопрос неврологу

  • Опрос на сайте
    Насколько актуальная управляемая краниогипотермия при инсульте?
    Актуальна, при наличии аппарата для управляемой краниогипотермии
    Актуальна, мы ее уже используем
    Без нее справляемся и справляться будем
    Я не знаю, что это такое

    Видео
    АВТОРИЗАЦИЯ НА САЙТЕИспользуйте свой логин и пароль
    Неврологический портал » Лекции по неврологии » ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ОКСИДАНТНОГО ТА АМІНОКИСЛОТНОГО ГОМЕОСТАЗІВ У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

    ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ОКСИДАНТНОГО ТА АМІНОКИСЛОТНОГО ГОМЕОСТАЗІВ У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

    Лекции по неврологии

    ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ОКСИДАНТНОГО ТА АМІНОКИСЛОТНОГО ГОМЕОСТАЗІВ

    У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

    Григорова І.А., Товажнянська О.Л., Наврузов М.Б.

    Харківський національний медичний університет, кафедра неврології

    На даний час серед пріоритетних проблем клінічної неврології судинні захворювання головного мозку міцно утримують лідуюче положення. Щорічно в Україні інсульт переносять від 100 до 120 тис. людей. Разом

    з ішемічною хворобою серця гостра мозкова ішемія є основною причиною смертності та інвалідизації в нашій країні [1].

    Сучасні досягнення фундаментальної біохімії довели, що в основі патогенезу ішемічного інсульту (ІІ) лежить складний комплекс багаторівневих процесів, основними етапами якого є глутаматна екзайтотоксичність, що пов'язана з надмірним вивільненням збудливих нейротрансмітерів та внутрішньоклітинною гіперкальціємією, а також розвиток оксидантного стресу, який полягає в надмірному внутрішньоклітинному накопиченні вільних радикалів, що посилює глутаматний екзайтотоксичний ефект [2–5]. Незважаючи на численність досліджень, присвячених вивченню патогенетичних аспектів розвитку гострої церебральної ішемії, деякі питання залишаються маловивченими. Подальшого дослідження потребують питання комплексного вивчення динаміки вільнорадикальних процесів і вмісту нейромедіаторних амінокислот (НАК) організму в різні строки гострого періоду ІІ залежно від тяжкості захворювання та локалізації патологічного осередку, що й обумовило актуальність даного дослідження.

    Метою дослідження була оптимізація діагностично-прогностичних заходів на основі визначення ролі порушення оксидантного і нейромедіаторного гомеостазу в розвитку гострої церебральної ішемії залежно від

    ступеня тяжкості захворювання.

    Матеріали і методи дослідження. В основу роботи покладено комплексне обстеження 127 хворих віком від 45 до 75 років з ішемічним інсультом в першу, сьому і двадцять першу добу захворювання та 32 практично здорових людей тієї самої вікової групи (контрольна група).

    Хворі з ішемічним інсультом були розподілені на чотири клінічні групи залежно від тяжкості стану, яка оцінювалася з урахуванням ступеня порушення свідомості, наявності загальномозкової та осередкової неврологічної симптоматики, з використанням шкали Глазго, шкали тяжкості інсульту NIHSS:

    I група — хворі звідносно задовільним станом — 30 осіб (23,6 %);

    II група — хворі зі станом середнього ступеня тяжкості — 49 осіб  (38,7 %);

    III група — хворі з тяжким станом — 35 осіб (27,5 %);

    IV група — хворі з вкрай тяжким станом (померлі)— 13 осіб (10,2 %).

    У 73,9 % хворих ІІ спостерігався у каротидному басейні, у 26,1 % — у вертебро-базилярому. Загальний комплекс обстеження хворих проводився за єдиною схемою з використанням комплексу інструментальних методів обстеження (ЕЕГ, УЗДГ, КТ і МРТ), біохімічних і біофізичних методів дослідження: оцінка стану ОС_АОС проводилась за показниками вмісту в крові дієнових кон'югатів (ДК), малонового діальдегиду (МДА), SH_груп, глутатіону, активності каталази (Ка) і пероксидази (Пе), які визначали за стандартними методиками, та показника Н2О2_індукованої хемілюмінесценції (ІХЛ); визначення рівню амінокислот методом іонообмінної та колонкової хроматографії й аналізу їх спектрів за калібрувальними кривими. Статистична обробка результатів дослідження проведена за допомогою сучасних методів математичного аналізу на ПЕВМ з використанням пакету прикладних статистичних програм “Statistika 6”.

    Результати дослідження і їх обговорення. Основними клінічними проявами ІІ у обстежених хворих були загальномозкові симптоми (переважно в III і IV групах) у вигляді загальної слабкості, головного болю (у 59,8 % хворих), запаморочення (у 78,3 % обстежених), шуму у вухах (у 57,4 % випадків), вегетативній дисфункції (у 46,5 % хворих) і осередкова неврологічна симптоматика, яка залежала від локалізації ІІ і ураженого судинного басейну та домінувала переважно у хворих I і II клінічних груп. При локалізації ішемічного інсульту в каротидному басейні спостерігалися контрлатеральні геміплегії (у 93,1 % обстежених), гемігіпота геміанестезії (у 88,3 % випадків), моторна афазія (у 20,9 % хворих). При стовбуровій локалізації гострої ішемії превалювали окорухові порушення (у 61,6 % хворих), вестибуло-і мозочково-атактичні синдроми (у 69,7 % і 48,5 % випадків відповідно), бронхо-ларинго-фарингеальні паралічі та парези (у 30,3 % хворих).

    Аналіз стану мозкової нейродинаміки у хворих з гострою церебральною ішемією за даними ЕЕГ дослідження виявив порушення біоелектричної активності головного мозку дифузного характеру у 45,7 %; 56,7 %; 64,7 % і 88,9 % хворих; ознаки міжпівкульової асиметрії у 19,3 %; 41,4 %; 55,1 % і 63,4 % хворих; вогнища патологічної активності в ураженій півкулі у 3,1 %; 19,5 % 27,6 % і 39,4 % хворих (у I, II, III і IV

    клінічних групах відповідно). Сприятливим прогностичним критерієм була тенденція до зменшення потужності тета-вогнища та збільшення альфа-активності в обох півкулях із симетричним розподілом потужності до 7-ої та 21-ої доби захворювання, а несприятливою ознакою була стійка повільнохвильова дельта- і тета-активність на фоні ЕЕГ “пологого типу”.

    Дослідження стану мозкової гемодинаміки у хворих з ішемічним інсультом за даними екстра- і транс- краніальної доплерографії виявило у хворих з відносно задовільним станом і станом середньої тяжкості превалювання УЗДГ_змін у вигляді міжпівкульової асиметрії середньої швидкості мозкового кровотоку на 20–30 % у 56 % хворих і понад 30 % міжпівкульової асиметрії СШК у 39 % хворих. У міру погіршення загального стану хворих з ішемічним інсультом збільшувалася питома вага гемодинамічно значущих міжпівкульових асиметрій понад 30 % (у 61 % хворих III і IV клінічних груп) на фоні одно- і двосторонніх стенозів магістральних артерій шиї (у 43,1 % і 21,6 % випадків відповідно). При цьому обмеженість судинних порушень в межах ушкодженого судинного басейну була прогностичним критерієм сприятливого перебігу захворювання, а наявність доплерографічних порушень у вигляді стійкого спазму мозкових судин (стійке підвищення індексу пульсації) і зниження кровонаповнення мозкових судин по декількох басейнах — несприятливим критерієм.

    Прижиттєва візуалізація мозкових структур за допомогою методів КТ і МРТ дозволила підтвердити локалізацію патологічного процесу та визначити розмір і характер осередку ураження, які збільшувались у міру

    поглиблення гострої церебральної ішемії. Величина перифокального та мозкового набряку обумовлювала ступінь дії набряку на серединні і стовбурові структури головного мозку.

    При оцінці стану ОС_АОС у хворих першої та другої клінічних груп в 1_у добу ішемічного інсульту було встановлене достовірне підвищення рівня прооксидантів: ДК на 60,4 % та 110,2 %; МДА на 48,1 % та 75,9 %; інтенсивності Н2О2_ІХЛ на 120,3 % та 177,2 % відповідно на фоні активації антиоксидантної системи.


    просмотров:2757
    Поделится:
    --
    Fendy15 сентября 2015 19:28
    You've got to be kidding me-it's so trapsnarently clear now!
    Ваше Имя:
    Ваш E-Mail:
    Введите код: