• Главная
  • Новости
  • Форум неврологов
  • Образование
  • Специалисту
  • Пациенту
  • Где лечится
  • Вопрос неврологу

  • Опрос на сайте
    Насколько актуальная управляемая краниогипотермия при инсульте?
    Актуальна, при наличии аппарата для управляемой краниогипотермии
    Актуальна, мы ее уже используем
    Без нее справляемся и справляться будем
    Я не знаю, что это такое

    Видео
    АВТОРИЗАЦИЯ НА САЙТЕИспользуйте свой логин и пароль
    Неврологический портал » Лекции по неврологии » ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ПІДТИПІВ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

    ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ПІДТИПІВ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

    Лекции по неврологии

    ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ПІДТИПІВ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

    (за даними відділення гострої церебральної патології об'єднання швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська)

    Школьник В.М. , Погорєлов О.В., Скакун О.І.

    Дніпропетровська державна медична академія, м. Дніпропетровськ

    Актуальність цереброваскулярної патології на сьогодення не викликає сумнівів у більшості дослідників проблеми. Це обумовлене значною поширеністю, тяжкими інвалідизуючими наслідками, високими показниками смертності [1–3].

    Питання актуальності вивчення патогенетичної неоднорідності ішемічного інсульту (ІІ) має вагу внаслідок нагальної потреби в ефективних лікувальних та профілактичних заходах, здійснення яких неможливе без встановлення підтипу ІІ. Критерії основних підтипів ішемічного інсульту (в тому числі за версією НДІ неврології РАМН), а також дані по визначенню частоти їх зустрічальності наступні [4–6]:

    Атеротромботичний інсульт має частіше поступовий, переривчастий, ступеневий з наростанням симптоматики початок, інколи дебютує під час сну. Наявність атеросклеротичного ураження екстра- або інтра-

    краніальних артерій (виражений стенозуючий, оклюзуючий процес, атеросклеротична бляшка з нерівною поверхнею, із пристінковим тромбом) на стороні, відповідної до осередкового ураження головного мозку. В анамнезі транзиторні ішемічні атаки (ТІА), що можуть передувати цьому інсульту. Розмір вогнища атеротромботичного ІІ може варіювати від малого до великого.

    Кардіоемболічний інсульт розвивається раптово, з появою неврологічної симптоматики в бадьорого, активного пацієнта, при цьому в анамнезі можливо виявити тромбоемболії інших органів. Наявність кардіальної патології джерела емболії визнається ключовою. Неврологічний дефіцит виражений в повному обсязі вже на початку ІІ. Локалізація переважно в зоні васкулярізації середньої мозкової артерії, розміри інфаркту

    частіше середні або великі, кірково-підкіркові, часто клиновидного характеру. Можлива наявність геморрагічного компоненту (за даними комп'ютерної томографії). Анамнестичні вказівки й КТ-ознаки множинного

    осередкового ураження мозку (у тому числі "німі" кортикальні інфаркти) у його різних басейнах, поза зонами суміжного кровопостачання. Гемодинамічний інсульт, для якого вважається характерним раптовий або ступеневий початок, як в активно діючого пацієнта, так і в того, що перебуває в спокої. Локалізація вогнища зона суміжного кровопостачання, у тому числі коркові інфаркти, вогнища в перивентрикулярній зоні,

    розміри коливаються від малих до більш великих. Гемодинамічний фактор може полягати в змінах артеріального тиску, гіповолемії, падінні хвилинного викиду серця (внаслідок ішемії міокарда, уповільнення частоти серцевих скорочень та інших факторів). Лакунарний інсульт пов'язується з наявною артеріальною гіпертонією, клінічно характерними неврологічними синдромами (чисто руховий, чисто чутливий лакунарний синдром, атактичний геміпарез, дизартрія й монопарез; ізольований монопарез руки, ноги, лицьовий і інші синдроми). Течія — частіше за типом "малого інсульту". Цей підтип ІІ звертає все більшу увагу внаслідок патогенетичної основи розвитку, що полягає у ангіопатії "малих" судин мозку, при цьому фактори такого пошкодження, як і механізми розвитку інсульту можуть знаходитись не тільки у колі гіпертензивних синдромів. Інсульт за типом гемореологічної мікроокклюзії корелює з відсутністю якого-небудь судинного захворювання встановленої етіології (атеросклероз, артеріальна гіпертонія, васкуліти, васкулопатії, кардіальна, у тому числі коронарна патологія) та значними гемореологічними порушеннями.

    Орієнтовна частота зустрічальності основних підтипів ішемічного інсульту серед ішемічних гострих порушень мозкового кровообігу уточненого генезу: атеротромботичний — 34%: артеріо-артеріальні емболії —13%, тромбози мозкових судин — 21%; кардіоемболічний — 22%; гемодинамічний — 15%; лакунарний —20%; за типом гемореологічної мікроокклюзії — 9% [5]. За іншими даними [5–7] до 20 % ІІ пов'язані з кардіогенною емболією, 45–50 % — з атеротромбозом, артеріо-артеріальною емболією, 20–25% з мікроангіопатією. При цьому наводяться дані, що приблизно в 40 % випадків механізм ІІ невідомий [5, 7].

    Наголошується на значенні для швидкого й точного встановлення підтипу ішемічного інсульту параклінічних методів дослідження. Протягом перших 1–3 діб доцільне проведення ультразвукових досліджень: дуплексного сканування магістральних артерій голови, транскраніальної доплерографії, ехо-кардіографії (у тому числі трансезофагальній), планової церебральної ангіографії, холтерівського моніторування ЕКГ, добового моніторування артеріального тиску (АТ), дослідження гемореологічних властивостей крові (гематокрит, в'язкість, рівень фібриногену, агрегація тромбоцитів і еритроцитів, деформуємість і ін.).


    просмотров:4868
    Поделится:
    Ваше Имя:
    Ваш E-Mail:
    Введите код: